19.09.2018

Серед інфекційних захворювань особливе місце займають гострі кишкові інфекції: дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, паратифи А і В, холера, харчові токсикоінфекції та ін. Інфекційні хвороби спричиняються різними збудниками: найпростішими, бактеріями, вірусами.

Збудник з кишечнику хворого чи носія інфекції потрапляє у зовнішнє середовище, потім через рот у шлунково-кишковий тракт здорової людини і викликає захворювання. В організм людини хвороботворні мікроорганізми можуть потрапляти з їжею , водою, а також заноситись брудними руками і предметами домашнього вжитку.

Хвороба проявляється не зразу, а після інкубаційного (прихованого) періоду. При різних кишкових інфекціях він відрізняється: короткий при дизентерії – 2-7 днів, при холері – від декількох годин до п’яти днів, при харчових інфекціях – декілька годин, при черевному тифі – 7-25 днів, при гепатиті А – від 15-50 днів.

Наприкінці прихованого періоду може з’явитися нездужання, слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Потім починають проявлятися характерні ознаки захворювання: нудота, блювання, болі в животі, рідке випорожнення, інколи з домішкою слизу і крові, підвищення температури. При гепатиті А найбільш характерними ознаками є жовтяничність шкіряного покрову та слизових оболонок, потемніння сечі і т.д.

Сприйнятливість людей до кишкових захворювань досить висока. Особливо часто вони спостерігаються у дітей, тому що в малят і захисні властивості слабші, і гігієнічні навики ще недостатні.

Додержання правил особистої гігієни, включаючи регулярне миття рук, - запорука значного скорочення захворюваності кишковими інфекціями. Руки необхідно мити перед їжею, приготуванням їжі, після кожного відвідування туалету. Проте не всі, особливо діти, вміють правильно це робити. Спочатку руки слід змочити водою, потім намилити їх і розтерти мило до утворення густої піни, далі піну змити. Цю процедуру проробити двічі-тричі. Слід мити не лише тильні й долонні поверхні кистей, а й між пальцями. Також необхідно видаляти бруд з-під нігтів.

Важливе значення в профілактиці гострих кишкових захворювань має виконання санітарних правих приготування й зберігання їжі, бо саме тут криється джерело небезпеки розмноження хвороботворних мікроорганізмів.

Овочі, фрукти, ягоди, які будуть споживатися в сирому вигляді, слід мити в проточній воді. Продукти, що швидко псуються, зберігають у холодильниках при температурі в камері не вище +6 ⁰С. Існує певний термін їх зберігання, і необхідно його суворо дотримуватись.

Молоко перед надходженням до торговельної мережі піддається пастерилізації, яка різко зменшує кількість хвороботворних мікроорганізмів у ньому. Проте розливне молоко слід обов’язково прокип’ятити.

У поширенні гострих кишкових інфекцій не остання роль належить мухам. Перелітаючи знадвору, де вони кубляться в місцях, багатих на органіку (смітники, перегній, нечистоти) до житлових приміщень, комахи сідають на харчові продукти і таким чином заражають їх збудниками хвороб, яких переносять на лапках та черевці.

Фактором передачі кишкових інфекцій може бути й вода, забруднена виділеннями хворого чи носія інфекції. Найбезпечнішою є вода, що подається централізовано водопроводом, бо її піддають очищенню та знезараженню хлором у нешкідливих для людини дозах. Замкнута система водопроводу виключає забруднення води хвороботворними мікроорганізмами. Велику небезпеку становить вода відкритих водойм: вона може бути забруднена нечистотами, що скидаються з суден та з каналізаційних труб або змиваються з поверхні ґрунту атмосферними опадами. Під час купання у відкритих водоймах (річка, озеро, ставок і т.д.) намагайтеся не ковтати воду. Криниці в сільських населених пунктах слід розташовувати якнайдалі від можливого джерела забруднення (на відстані 20-30 метрів від дворових вбиралень, вигрібних ям, смітників). Отвір криниці слід щільно закривати кришкою і брати з неї воду тільки громадським відром.

ТІЛЬКИ ЧІТКЕ ДОТРИМАННЯ ВСІХ ГІГІЄНІЧНИХ ПРАВИЛ ТА ВИМОГ ДАСТЬ МОЖЛИВІСТЬ УНИКНУТИ ЗАРАЖЕННЯ КИШКОВИМИ ІНФЕКЦІЯМИ.