Оперативне лікування може здійснюватися кількома шляхами. Хірург може деформувати зовнішню оболонку ока – склеру – наближуючи її до розриву за допомогою екстрасклерального пломбування. Пришиваючи пломбу до склери, лікар виконує внутрішнє тампонування, наближає сітківку до пігментного епітелію та вводить газ в середину ока. Газ згодом природньо розсмоктується. При ускладнених випадках в середину ока вводиться силіконова олія, яку через деякий час необхідно буде вивести. Нарешті, хірург може усунути тракцію – натяг скловидного тіла, яке спричинило відшарування сітківки, і таким чином відновити її еластичність. Цей метод лікування називається вітректомією, або видалення скловидного тіла. Перелічені хірургічні підходи проводяться як окремо, так і в комбінації. Додатковими етапами лікування також можуть бути розсічення та видалення мембран, та евакуація рідини з-під сітківки. Існує ризик невдачі первинного оперативного втручання, оскільки хірург не може передбачити результати лікування у кожному окремому випадку відшарування сітківки. Особливо це стосується ускладнених випадків. Повторне оперативне лікування є необхідним заходом аж до моменту досягнення стану видужання, оскільки патологічний процес продовжує знижувати зорові функції.