12.05.2026  |  Новини

12 травня світ відзначає Міжнародний день медичної сестри та медичного брата. Для Києва - це свято тисяч фахівців, які є надійною та незламною опорою системи охорони здоров’я.

Медичну допомогу мешканцям столиці надають близько 24 тисяч молодших спеціалістів. Майже половина з них - 11 678 осіб - працюють у комунальних закладах міста. Майже 89% працюють у лікарнях та амбулаторіях. Основу команди становлять саме медичні сестри — понад 8,5 тисяч. 

Понад 80% атестованих фахівців мають вищу кваліфікаційну категорію.

Директорка Департамент охорони здоров´я міста Києва Тетяна Мостепан:

• "Сьогодні ролі медичної сестри та медичного брата докорінно трансформується. Це вже не просто допомога лікарю. Сучасна медична сестра - це самостійний фахівець, який володіє цифровими інструментами, працює з надсучасною медапаратурою, є просто незамінною у наданні висококваліфікованої допомоги.  

Дорогі медичні сестри та медичні брати, дякуємо кожній та кожному! Ви - ті, хто першим бере за руку пацієнта і останнім залишає пост. 

Окрема подяка - за вашу стійкість у часи війни. З 2014 року, і особливо після повномасштабного вторгнення, ви довели: українська медична сестра не знає страху. Під обстрілами, у дефіциті сну та ресурсів, ви рятуєте життя пацієнтів, водночас, опановуєте новітні технології швидше, ніж будь-хто у світі".

Щоп’ятий медик у Києві - це фахівець поважного віку, який присвятив професії усе своє життя і продовжує передавати досвід молодим, тримаючи стрій попри все.

У цій професії залишаються лише ті, хто обрав її за покликанням. Ось лише кілька історій - з десятка тисяч - вірності медсестринству. 

• Людмила Диннік: понад 50 років в інсультному відділенні лікарні

Старша медична сестра інсультного відділення КНП "Київська міська клінічна лікарня № 4" Людмила Калениківна Диннік прийшла в медицину ще у 1974 році. Пройшовши шлях від постової медсестри до керівника медсестринської служби, яку очолила у 1976 році. І до сьогодні залишається на цій посаді, залишаючись вірною рідним стінам на Солом’янській.

Для пацієнтів вона справжня берегиня, чия турбота допомагає відновитися після найважчих недуг. Її досвід та самовідданість є фундаментом відділення, а життя - прикладом того, як професія стає справою всього життя.

• Лідія Шульга: 40 років турботи про дітей

У КНП "Київська міська дитяча клінічна лікарня № 2" добре знають Лідію Михайлівну Шульгу. 40 років на одній посаді - сестри медичної педіатричного відділення.  Для малечі лікарня часто є місцем тривоги, але доброзичливість та чуйність Лідії Михайлівни допомагають діткам швидше одужувати. Вона завжди знаходить спільну мову з батьками, дотримуючись найвищих норм медичної етики. Недарма за всі роки праці на її адресу - лише вдячні відгуки та жодної скарги!

А ще багато років Лідія Михайлівна присвятила громадській роботі як секретар профспілкової організації, дбаючи про інтереси працівників закладу.

• Ірина Дорохіна: 12 тисяч операцій та "магія" трансплантації

Є люди, які роками рахують дні до вихідних. А є ті, хто майже 20 років щоранку поспішає на роботу із задоволенням. Саме такою є Ірина Дорохіна - операційна медична сестра відділення хірургії та трансплантації Медичний центр міста Києва .

Ірина згадує, як ще маленькою лікувала ляльок, ставила «уколи» та будувала вдома лікарні зі стільців і ковдр. Здається, вона жодного разу не засумнівалася у виборі професії. У 2006 році, одразу після випуску з медичного коледжу, вона пішла туди, де найскладніше — в операційну.

17 років Ірина віддала відділенню кістково-гнійної хірургії. Складні травми, апарати зовнішньої фіксації, ендопротезування... Це тисячі годин біля операційного столу. Близько 600 операцій на рік. За всю кар´єру — це понад 12 000 втручань!

Сьогодні Ірина працює у команді, що проводить трансплантації. Хороша операційна медсестра має знати хід операції не гірше за хірурга, в операційній слова не потрібні — достатньо погляду, переконана Ірина. Найбільшим дивом та натхненням для неї є  момент, коли після пересадки орган починає працювати, даруючи людині нове життя.

• Олена Шупрудько: від виходжування немовлят до керівництва великим колективом

Понад 19 років тому Олена прийшла у КНП "Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1" молодою медичною сестрою-анестезисткою у реанімацію новонароджених. Вона виходила сотні недоношених малюків, даруючи надію батькам у найтемніші часи. Сьогодні Олена Іванівна - головна медична сестра лікарні, чия відповідальність та витримка забезпечують злагоджену роботу всього закладу. Попри величезне адміністративне навантаження, вона залишається у практичній медицині: як досвідчена анестезистка, бере участь у найскладніших операціях.

Вона завжди там, де найважче. Для колективу вона стала не просто керівником, а лідером, який об’єднує та підтримує власним прикладом. Особливе місце у її серці займають дітки-сироти та діти, які опинилися у складних життєвих обставинах. Вона особисто дбає про їхній комфорт і належний догляд.  

• Олександр Лещенко: символ вірності професії та Київський міський клінічний онкологічний центр 

Є люди, які не просто працюють у медицині - вони нею живуть. Ті, хто стає "тихою силою" та надійним тилом для кожного лікаря й пацієнта. Саме таким є Олександр Лещенко - медичний брат хірургічного відділення Київський міський клінічний онкологічний центр, чий професійний шлях став символом вірності своєму покликанню.

Його історія в Центрі розпочалася у 1992 році, одразу після служби в армії. Відтоді минуло понад три десятиліття з тисячами безсонних ночей у лікарні. Але й тисячі вдячних пацієнтів, які мали його підтримку в найважчі хвилини. Олександр Лещенко - людина, яка щодня тримає медицину зсередини, кажуть колеги. Його досвід є скарбом абдомінального відділення, а відданість прикладом для кожного, хто тільки обирає такий нелегкий шлях у медицині.

• Дорогі медичні сестри та медичні брати Києва та всієї України, ті, хто зараз у лікарнях та ті, хто на передовій рятує життя наших Захисників, нехай ваші руки ніколи не втомлюються, а серця повняться гордістю за обраний шлях. Бажаємо міцного здоров’я, родинного затишку та переможного миру нашій Україні!