03.12.2022  |  Новини

 

Вона зазначила, що грамотна організація меддопомоги людям з інвалідністю – це не лише створення інклюзивних умов у лікувальних закладах. Хоча забезпечення вільного фізичного доступу до приміщень, пересування ними та комфортне перебування – дуже важливий фактор. Сьогодні при капітальних і поточних ремонтах установ він обов’язково враховується.

«Та головне – системний підхід до вирішення питання. І правильно розставлені пріоритети», – вважає Валентина Гінзбург.

Директорка Департаменту розповіла, що в столиці наразі налагоджено процес надання медичної допомоги особам з інвалідністю.

Першочергово у фокусі уваги є діти, одинокі люди з інвалідністю, лежачі пацієнти та люди літнього віку.

Для них організовано спостереження сімейних лікарів та консультації вузьких спеціалістів вдома, безвідмовні виїзди мобільних паліативних бригад, госпіталізація у разі необхідності в профільні клініки. Невиліковних пацієнтів приймають паліативні заклади.

Для дітей у Києві запроваджено нову систему реабілітації на базах київських дитячих санаторіїв. Для цього впродовж останніх трьох років провели роботи з покращення матеріально-технічної бази закладів, перепідготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів тощо. До 24 лютого в них проводилася реабілітація за багатьма медичними профілями, а діти, які цього потребували, могли перебувати у закладах у супроводі законного представника. Через руйнацію від ворожих ракет не всі санаторії сьогодні працюють, але за кількома напрямами маленькі кияни проходять реабілітацію і зараз.

Сумісно із ВГОІ «Українське товариство глухих» у столиці запроваджено систему безперешкодного доступу до медичної допомоги осіб з інвалідністю зі слуху через систему відеозвʼязку з перекладачем жестової мови. На сайті Департаменту функціонує кнопка зв’язку із перекладачем жестової мови.

«Зрозуміло, що сьогодні люди з інвалідністю можуть бути особливо вразливими щодо різних зовнішніх обставин. З урахуванням воєнного стану та ситуації з аварійними відключеннями електрики Департамент  зобов’язав  керівників медзакладів взяти під особистий контроль процес організації надання медичної допомоги особам з інвалідністю, – розповіла Валентина Гінзбург. – Дистанційний моніторинг стану здоров’я, динамічне спостереження, візити додому, доставка в разі необхідності пільгових рецептів, медикаментів, безвідмовний виїзд паліативних бригад, забезпечення витратними матеріалами (пелюшки, підгузки, тощо), тісне співробітництво з соціальними службами, волонтерами – все це має бути і має працювати».

На її переконання, коли йдеться про людей з інвалідністю, то мета медика – дістатися до кожного, хто не може сам подбати про своє здоров’я у повній мірі.

«Ніхто не має залишатися наодинці зі своїми проблемами. Особливо, коли йдеться про здоров’я», – підсумувала Валентина Гінзбург.