11.01.2018
Поняття пологового будинку в свідомості суспільства асоційоване з радістю материнства, появи нового життя, усмішками та вітальними листівками. Проте персоналу Перинатального центру, як і будь-якого іншого акушерського стаціонару, добре відомо, як тяжко почувається жінка, що залишає нас без дитини. Дуже поступово наше суспільство визнає, що незалежно від терміну, в якому перервалась вагітність, це є тяжкою втратою для жінки. Час, необхідний для реабілітації, значно перевищує тривалість перебування в стаціонарі, а переважна більшість запитань стають актуальними вже після виписки. Для медичної та психологічної підтримки таких пацієнток та їх родин в Перинатальному центрі працює проект «Нехай вагітність стане материнством». Така відверта розмова вкотре відбулась у наших стінах 16 грудня 2017 року. Подружжя, що прийшли до нас суботнього ранку, непокоїли питання, чи можна було попередити втрату вагітності, які обстеження їм необхідно пройти найближчим часом та в перспективі, як запобігти повторним ускладненням. Невимушеності атмосфери сприяв, у тому числі, формат «без білих халатів», а також можливість почути історії інших пацієнтів. Професійний психолог, що має великий досвід підготовки подружніх пар до пологів, окреслила типові переживання родини, яка втратила вагітність. Розуміння та визнання втрати, переживання її, правильна підтримка партнерами одне одного є необхідними не лише для фізичної реабілітації, але є важливим етапом при плануванні наступної вагітності.
Проект «Нехай вагітність стане материнством» запрошує жінок, що втратили вагітність, до відвертої розмови в Перинатальному центрі щомісяця.