«Сьогодні місто має досягнення у боротьбі з ВІЛ-інфекцією. Спільними зусиллями з неурядовими організаціями ми впевненими кроками йдемо до досягнення показників глобальної ініціативи Fast-Track Cities 90-90-90. Наразі 61% людей, що живуть із ВІЛ (ЛЖВ), знають про свій ВІЛ статус, 68% ЛЖВ, які знають про свій ВІЛ статус, отримують АРТ, і 83% людей, які отримують лікування, мають невизначальне вірусне навантаження», – розповів Микола Поворозник.

За його словами, послуга із тестування на ВІЛ максимально наближена до людей.

«У Києві пройти тестування можна у 28 центрах первинної медико-санітарної допомоги, 11 консультативно-діагностичних центрах, що розташовані в усіх 10 районах міста та під час перебування на стаціонарному лікуванні у 17 міських клінічних лікарнях. Ми змінили підходи до організації надання медичної допомоги, зробили їх більш ефективними, гнучкими та направленими на задоволення потреб пацієнтів. Усі зміни у забезпеченні надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим пацієнтам ґрунтуються на сучасних принципах організації надання медичної допомоги та повністю відповідають контексту реформи – децентралізації надання медичної допомоги та наближення її до пацієнта», – зазначив Микола Поворозник.

Він наголосив, що у 2019 році члени Київської міської координаційної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції мають зосередитися на роботі з хворими на туберкульоз.

«У цьому напрямі роботи також маємо беззаперечні успіхи. За 9 місяців поточного року захворюваність на туберкульоз у Києві знизилася на 12,6%. Показник на 100 тисяч населення складає 33,4 та на 35,3% нижчий за показник в Україні загалом. Смертність від туберкульозу знизилася на 13,3%. Такі результати стали можливими завдяки впровадженню в місті пацієнт-орієнтованої моделі лікування людей із туберкульозом, згідно із якою фтизіатрична послуга йде за пацієнтом, а не навпаки», – зауважив Микола Поворозник.

Він зазначив, що наразі у Києві для пацієнтів із незаразними формами туберкульозу перевага надається амбулаторному лікуванню. Для цього у 116 амбулаторіях центрів первинної медико-санітарної допомоги функціонують пункти надання ДОТ-послуг, де проводиться лікування безпосередньо під контролем медичного працівника. Це дозволяє пацієнтам отримувати лікування максимально наближено до фактичного місця проживання або роботи. Також активно впроваджується лікування хворих на супроводі соціальних працівників неурядових організацій та на сайтах програми замісної терапії для наркозалежних (ЗПТ). Хворим, які з будь-яких причин не мають можливості відвідувати лікувальні заклади, організований стаціонар на дому. Контрольоване лікування таким пацієнтам щодня забезпечують медичні працівники протитуберкульозної служби.

«Завдяки впровадженню пацієнт-орієнтованих моделей надання ДОТ-послуг у місті Києві, значно підвищилася ефективність амбулаторного лікування хворих на туберкульоз: із 58% за 2014 рік до 90% за 9 місяців 2018 року. Показник перерваного лікування знизився з 18,1% до 2,8%. Проте на цьому не маємо зупинятися і, залучивши до роботи неурядові організації, досягати ще кращих результатів», – наголосив Микола Поворозник.

Він окремо нагадав, що у Києві хворі на туберкульоз, які лікуються амбулаторно, щомісячно отримують соціальну допомогу у вигляді продуктових наборів.