В Перинатальному центрі міста Києва відбулася особлива виписка — додому поїхав маленький Гордійчик, син військовослужбовців, якого мама-бойовий медик виносила буквально між бойовими завданнями.

Історія його батьків — це історія кохання, народженого війною. Знайомство мами й тата відбулося на другий день повномасштабного вторгнення. Тато служить в інженерних військах, мама добровільно стала бойовим медиком.Одружилися вони між ротаціями.
Уся вагітність Вікторії минала на бойових позиціях на Донеччині. Жінка зізнається: її підтримувало внутрішнє переконання, що вона несе важливу місію — дати життя новій людині, новому українцю. Вона була впевнена в такий час: народиться син.
Вагітність Вікторіі спостерігали в Перинатального центрі міста Києва. Під час обстежень була виявлена патологія вагітності, що потребувала постійного медичного нагляду. Понад місяць Вікторія провела у стінах центру під опікою акушер-гінекологів.
Хлопчик-поспішайко, якого батьки назвали Гордійчиком, народився раніше запланованого терміну. Деякий і час перебував під наглядом неонатологів перинатального центру.
Мама зізнається, що не очікувала такого рівня комфорту й якості медичних послуг у державному закладі. Увесь час вона відчувала щиру підтримку лікарів і медичних сестер, бережне та привітне ставлення. Тут Вікторія познайомилася й подружилася з іншими вагітними, а згодом навіть створила неформальну «групу підтримки» між дівчатами — разом вони вчилися тримати бойовий дух і не втрачати надію. Це була справжня атмосфера жіночого лідерства та взаємного наставництва.
Чоловік Вікторії, який приїхав із військової служби на час пологів, з приємним подивом відзначив, що в Перинатальному центрі створені всі умови для активної участі батька в догляді за дитиною. Це дало змогу відчути сімейний затишок і бути повноцінним партнером для дружини в перші дні життя сина.
Історія маленького Гордійчика — це ще одне підтвердження того, що навіть у найважчі часи війни українці обирають життя, любов і майбутнє.

Сьогодні до Перинатального цента м. Києва завітали  пластуни Національної організації скаутів України. Вони передали Вифлеємський вогонь миру, як символ добра та світла.

Майбутні мами, лікарі та медсестри центру  мали змогу  запалити свічку від Вифлеємського вогню та відчути атмосферу передріздвяного настрою.

Цей вогонь запалюється у Віфлеємі в Храмі Різдва Христового та є символом єднання по всьому світові.

Міністерство у справах ветеранів України на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2025 року № 1060 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання послуг з адаптації окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та повністю або частково втратили зір та з метою визначення потреб ветеранів і ветеранок, які повністю або частково втратили зір, проводить опитування та повідомляє про наступне.
Основними цілями проведення опитування є оцінка рівня обізнаності ветеранів і ветеранок наявними послугами з адаптації, які гарантуються державою, умов проживання та потреби в адаптації житла, наявності (відсутності) технічних засобів реабілітації тощо.
Посилання на опитування: https://ee.urcs.org.ua/x/8mjEan1E

Звертаємо увагу, що опитування можуть заповнити як особи, які отримують послуги, так і особи, які здійснюють догляд (опікуни, члени родини, близькі особи). Отримані результати дозволять Мінветеранів здійснити об’єктивний моніторинг та оцінку стану забезпечення ветеранів і ветеранок відповідними засобами для їх адаптації, а також сприятимуть подальшому вдосконаленню та розширенню системи надання послуг з адаптації для ветеранів і ветеранок.